Чому до одного міста їдуть, а з іншого — воліють поїхати геть? Коли й завдяки чому місто стає привабливим і комфортним для життя? Як перетворити звичайні і звичні місця у ньому на осередки активного життя? Що таке креативне місто? І, врешті, яка роль кожного з нас у ньому?.. Це і набагато більше 19 – 22 вересня в Івано-Франківську обговорювали в рамках Всеукраїнського форуму UkraineLab і міжнародної зустрічі Social Impact Days за участю Чарльза Лендрі, відомого британського експерта з розвитку міст
UkraineLab у межах проекту «Діалог заради миру» і за підтримки МЗС Німеччини організували ГО «Інша Освіта» (Україна) у партнерстві зі спілкою MitOst (Німеччина). Партнером у проведенні Social Impact Days, окрім цих організацій, стала платформа «Тепла Місто». Заходи відбувались у різних локаціях Франківська, але базовою — був завод «Промприлад», де реалізовується проект із реновації та перетворення цього простору на креативну інноваційну платформу в місті.
«Місця впливу»: як їх створювати
Для Франківська це був другий форум UkraineLab (загалом із 2015-го шостий). Тема — «Місця впливу: холістичний та екосистемний підходи». Понад 100 учасників та учасниць із різних міст України та Європи — представників ГО, державних закладів освіти й науки, мистецьких об’єднань, інноваційних центрів, молодіжних центрів (як Impact Hub Odessa, Львівська освітня фундація) — міркували, як різні локації у місті (галереї, школи, постіндустріальні зони тощо) можна перетворювати на майданчики для спілкування, об’єднання, зародження проектів, і що це, зрештою, дає місту. Як пояснює співкоординаторка форуму Альона Каравай («Інша Освіта», проект «Промприлад. Реновація»), «місця впливу» — це фізичні простори, які мають соціально важливу функцію (освітню, культурну чи інтеграційну), створюються на перетині декількох тем і секторів та повинні бути максимально відкритими, доступними й інклюзивними для громади».
Оскільки на форумі зібрались практики (вже відкрили такі простори або планують це), то робочі групи працювали з конкретикою: поширені помилки під час відкриття коворкінгу, виклики у заснуванні альтернативної школи тощо. На Social Impact Days зібралися міжнародні експерти у сфері ревіталізації (пост)індустріальних просторів. Три дні з групою працював Чарльз Лендрі, що дозволило учасникам глобально поглянути на «placemaking»: як сформовані у промислових просторах культурні осередки впливають на місто, які світові практики ревіталізації є найкращими.
«Софт робити важко», але…
Чарльза Лендрі, автор книжки «Креативне місто» (The Creative City), виступив на тему «Переосмислюючи урбанність: Громадянське місто як новий шлях до життєздатності міст». Він поділився своїм баченням найновішої версії міста — «Місто 3.0». Якщо у «Місті 1.0» визначальною була «фізика» (інфраструктура), у другій версії — культура, то тепер йдеться про місто як саморегулятивну систему, яку співтворять всі мешканці, бо кожен має право висловитись, запропонувати рішення, проявити творчість у своїй галузі; тут немає того, хто вказує, що робити, — керівники відтак постають радше координаторами. Креативність, на думку спікера, не є прерогативою виключно митців: вона може бути громадянською, соціальною, бюрократичною. Це певне переосмислення демократії, моделі управління містом і розуміння власності (право на місто має кожен мешканець, воно належить усім).
Динаміку життя сучасного міста, а відтак і його центральність (тобто помітність) на мапі світу визначає низка актуальних процесів. Ч.Лендрі каже: ми живемо у «світі, в якому все рухається». Рухаються ідеї, товари, інформація, знання, капітал, люди (студенти, робоча сила, біженці, туристи). Рухаються постійно і швидко, у різних напрямах та різними способами. Віртуальна реальність, глобалізація, масштабність інформаційних потоків створюють виклик перед містом — і перед кожним із нас. Усе це змінює спосіб нашого мислення, соціальні практики, робочі звички й моделі (коворкінги, дистанційна робота тощо).
Нині ми вже по-іншому, ніж ще з 30 років тому, сприймаємо час і простір, по-іншому відчуваємо громадянськість: «До чого я належу? Де я — де моя ідентичність? Що тримає мене саме в цьому місці?». Привабливим місто, за словами британського експерта, робить комплекс чинників: інфраструктура, дизайн (естетика), культура, а також нові знання й ідеї, з яких виростають інновації, стартапи тощо. І хоча «софт робити дуже важко», однак, саме він — тобто інтелектуальні й культурні ресурси, втілені у вміннях і талантах людей, — є тим джерелом, що дозволяє місту знайти свою унікальну нішу. Завдяки винахідливості, критичному мисленню, відкритості, експериментаторству, мережуванню місто може «стрибнути». Так, як свого часу непримітному Хей-он-Уай у Британії вдалося з любительської букіністики вирости до знаного центру книжкової торгівлі, або ж Новому Орлеану — «використати» свою багату джазову історію. У пошуку унікальності, за словами Ч.Лендрі, важливо, однак, пам’ятати про баланс старого й нового: є вкоріненість у минуле (традиції, пам’ять) і потреба у нових можливостях та перспективах, внутрішні зв’язки у громадах і необхідність взаємодіяти зі світом тощо.
Про Східну Європу автор «Креативного міста» каже:
— Я працював з півсотнею міст пострадянського простору. Одне з важливих питань, які найбільше цікавлять мене, пов’язане з думкою, що все в минулому було погане, але це означає — заперечити ідентичність людей. Головне питання тут: як сформована свідомість, якою є культура. Мабуть, на пострадянському просторі вона є відмінною від ідей переродження південноамериканських чи азійських міст. Однією з переваг пострадянського простору був високий рівень освіти порівняно з іншими країнами. І для мене питання освіти дуже цікаве: як ви трансформуєтесь, як ви вчитесь. Так, очевидно, не кожен хоче й може бути залученим у процеси міського розвитку, та суть — у переході від закритості до більшої відкритості, від ексклюзивності до якомога ширшої інклюзивності, у залученні все більшої кількості людей, у тому, щоб вони проявляли більше креативності. Те ж — і з містом. Креативне місто — це ідеал, напрям руху для нас, мета, до якої йдемо.
Добра звичка для себе і міста — вчитись
Роль освіти у міських трансформаціях в напрямку сталого розвитку стала темою окремої дискусії. Альона Каравай вважає, що освіта може бути джерелом якісних змін лише, якщо існуватиме культура навчання, звичка постійно вчитись. Це передумова того, що людина відповідно до місця й часу розумітиме свої таланти і те, як їх можна інтегрувати в процеси міського розвитку. Важливим є й питання розбудови, зміцнення громади. Лотта Шефер, ZK/U (Центр мистецтва та урбаністики, Німеччина) розповіла про досвід Берліна — перетворення порту на потужний культурний центр. Визначальним є залучення мешканців до процесів ревіталізації таких просторів і міського планування, врахування їхніх ініціатив, кооперація з різними партнерами. Це дозволяє робити більше, якісніше, масштабніше. Наприклад, завдяки об’єднанню зусиль півсотні організацій вдалося створити тимчасовий притулок для біженців. Макс Яковер (UNIT.factory) і Себастіан Шлютер (Actors of Urban Change, MitOst, Німеччина) зосередили увагу на ролі спільнот, взаємодії між різними секторами, фахівцями і вибудовуванні для них єдиних цілей — це запорука розвитку міста, адже воно є сумішшю низки інституцій, осередків, активностей, ідей, досвідів та емоцій.
Альона Каравай підсумовує:
— Такі потужні заходи для міста — це великий шанс, з одного боку, отримати якісну експертизу та перспективу бачення ззовні, а з іншого, — чіткіше окреслити Івано-Франківськ на мапі прогресивних міст України та Європи. Обидва заходи мали низку відкритих подій для місцевої громади, де ділилися контактами й експертизою. Наприклад, керуючий партнер UNIT.factory Макс Яковер зустрівся з Групою розвитку бізнесу за модерації Марічки Артиш та поділився своїми управлінськими практиками з місцевою спільнотою відповідальних бізнесменів. І це лише один із багатьох прикладів. Тож такі форуми важливі для будь-якого міста, що навчається (learning city), а Івано-Франківськ, безсумнівно, є таким містом [learning city — концепт ЮНЕСКО, пов'язаний з ідею сприяння освіті впродовж життя для всіх, завдяки інклюзивності, використанню технологій, відповідним практикам у сім’ї та громаді , мобілізації ресурсів у кожному секторі, на робочому місці тощо. — «Тепле Місто»].
Фото: Ольга Зарко, Антон Куба.
Відео: Креативне місто Львів – Creative city Lviv.
