Чи хотіли б ви, щоб у Франківську був сад? Не звичний, ботанічний, а громадський? Тобто такий, до створення якого — проектування, висаджування рослин, догляду за ними — може долучитись кожен охочий?.. Якщо так, якщо ви урбаніст, ландшафтний архітектор, природознавець або програміст, студент чи активний мешканець, який любить рослини та садівництво, відкритий до нових людей та ідей, тоді «Сад галицької комуни / Український архіпелаг» для вас.
Це один із воркшопів, які пройдуть 12-20 серпня у Франківську в рамках міжнародного фестивалю «Сеанс Міського Сканування». П’ять днів група працюватиме із простором в Опришівцях: дослідження локації, спілкування й пошук ідей, підбір і висаджування рослин. Чому громадський сад і його колективне творення важливе для міста і зміцнення громади та практикування демократії? Про це під час ознайомчого візиту до Франківська розповіли куратори воркшопу — італійці Марта Ферреті та Франческо Кампаньярі
Куратори поїдуть — сад має рости
Марта: Ми представляємо Культурну асоціацію Interzona, що знаходиться у Вероні. Свого часу ми започаткували проект саду в нашому місті. Головною метою було опікуватися цією, на той час закинутою ділянкою. І водночас привернути увагу міста і містян до цього простору. Там було проведено реновацію. Після неї цей простір був закритий, доступ до нього для нас став неможливий. Зараз територія повністю приватна, там функціонують різні офіси.
Проте досвід саме цього проекту ми вирішили представити на фестивалі «Сеанс Міського Сканування». Наш воркшоп базується на ідеї, що колективний сад є простором для соціального зростання. Суть у тому, щоб поділитись цим розумінням у Франківську, і щоб колективний сад, започаткований тут під час нашого воркшопу, зміг розвиватись після нашого від’їзду завдяки іншим людям. Ми постараємось поділитись досвідом через проведення різних акцій, які організовували під час такого ж проекту у Вероні. І також спробуємо передати наше бачення: спільна праця може сформувати нову громаду, об’єднану ідеєю піклування про певну частину міста.
Проект колективного саду. Верона, Італія.
Навіщо місту колективне садівництво
Франческо: Я думаю, колективний сад — це найпростіший спосіб змінити простір спільно. Це легко, тому що ти не потребуєш архітектора, «зеленого» архітектора чи попереднього досвіду. Тобі потрібна готовність говорити з людьми, бажання спільно з іншими творити якісно новий простір. Учасником воркшопу може бути хтось із досвідом у садівництві. Хтось, кому добре в колективі, хто вміє будувати спільноту, може бути гідом у цьому. Суть воркшопу в тому, що люди працюють разом і діляться ідеям: ми вчимось, не тільки працюючи разом, але й спілкуючись один з одним. Сад я бачу, як лабораторію для демократії, її зростання. Спільнота і об’єднані зусилля людей творять сад, а сад — спільноту. Це має великий вплив на місто. Так, для активних людей це приклад розкритися. Знаю, що це питання вивчають, зокрема в Римі та Парижі.
Досі я не знав багато про Україну. Зокрема й про те, яким тут є сприйняття, розуміння колективного саду в місті, та що люди можуть зробити для такого простору. В Італії, як свідчить мій досвід у Вероні, люди інколи схильні сприймати такий об’єкт як місце, яке радше хочуть зберегти, захистити, але не розвивати. Там і тут, як бачу, є певні відмінності у рівні розуміння бюрократичного, адміністративного процесів, усвідомлення інструментів, з допомогою яких можна діяти (як пошук фінансової підтримки, знання адміністративного права тощо). Знання цих моментів дозволяє групі людей стати силою, здатною втілювати зміни.
Ознайомчий візит до Івано-Франківська кураторів фестивалю. Весна 2017
Марта: Думаю, перший рівень роботи з простором можливий через твоє тіло. Це перший «інструмент», який дозволяє просто своєю присутністю в певний момент зайняти простір. А вже друга дія — садівництво: висаджуючи рослини, можеш проявити турботу про середовище. Усе це важливо для міста, адже може дати людям шлях трансформувати середовище у громадський простір, власне, у той вид простору, де ви можете говорити про те, як хочете жити поруч з іншими, в місті. Громадський означає не тільки спільний, загальний, а й такий, що може триґерувати дискурс про те, що таке жити поруч, у який спосіб це для громади найкраще. По-друге, в загальноміському контексті через створення саду можна говорити про різні важливі аспекти сучасності, як захист довкілля або значення рослинних елементів для міста. В цьому контексті ми маємо думати і про мікроекосистему, і глобальніше, про екосистему, частиною якої є не тільки людина. Загалом це може позитивно вплинути на природний баланс міста.
Перші враження про Франківськ
Франческо: Особисто мені Івано-Франківськ сподобався з першого погляду. Я побачив, відчув деякі відмінності порівняно з тим, як у нас, в Італії. Але щоб зрозуміти краще — ще треба краще пізнати ваше місто, розкрити певні аспекти. Загалом воно привітне. Має різні культурні осередки. Це означає, що воно не є провінційне. Тут є свій, локальний спосіб мислення (якщо так можна сказати). І люди, яких я зустрів, думають про те, що вони роблять, усвідомлено діють, а не тому, що хтось їм так сказав. У мене склалося таке враження, що місцеві мешканці попри те, що й, мабуть, мають багато проблем, не сприймають їх як сором чи щось схоже на це; у недоліках тут радше бачать можливість для розвитку. Зокрема досвід «Теплого Міста», про який я дізнався, надихає. Для порівняння, скажімо, в південній Італії люди можуть соромитись через якісь речі, ситуації в їхніх містах, але вони нічого не роблять для змін.
Проект колективного саду. Верона, Італія.
Як потрапити в «Сад галицької комуни»
Щоб взяти участь у воркшопі, треба до 31 липня включно заповнити форму. Участь у фестивалі платна, однак ви маєте можливість отримати ґрант, поставивши «галочку» біля відповідного поля у реєстраційній формі. Після відбору вам буде повідомлено про рішення журі.
Дізнатись більше про цей та інші воркшопи у рамках фестивалю «Сеанс Міського Сканування» можна на сторінці фестивалю у фейсбуці або на сайті Metalab.
Нагадаємо, що фестиваль "Сеанс Міського Сканування" проводиться за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва, проекту DREAMactions (створений CANactions та WNISEF для сприяння реалізації практичних міських проектів на території України), Фонду ім. Гайнріха Бьолля та громадського ресторану Urban Space 100.
Фото: з архіву Культурної асоціації Interzona
