Програма зустрічей з обміну досвідом платформи «Тепле Місто» цього року стартувала 17 березня — з події за участю гостей зі Львова, Житомира й Івано-Франківська. Найбільше було представників Українського Католицького Університету — це першокурсники, які вивчають культурологію, та викладачі кафедри культурології.
Програма перебування учасників заходу в Івано-Франківську традиційно передбачала низку презентацій, дискусії та екскурсії. З історією й організаційною моделлю, місією та цінностями «Теплого Міста» гостей ознайомила помічниця керівника організації Тетяна Василик. Вона також окреслила вихідні позиції філософії «Теплого Міста» як платформи для ініціатив і синергії між ними: баланс у трикутнику «влада — бізнес — громадський сектор», об’єднання зусиль, підтримка низових ініціатив. Усе це — щоб «розвернути людей із позиції патерналізму до проактивності» та зробити Івано-Франківськ упізнаваним на глобальній мапі.
Який ефект такого підходу, на прикладі взаємодії з бізнесом розповіла Ольга Стецевич, координаторка роботи з партнерами: підтримка платформи — а відтак громадського сектора — місцевими підприємцями є результатом їхнього розуміння, що лише взаємодіючи й інвестуючи в розвиток громади, можна якісно змінити життя міста, зробити його комфортним і привабливим, таким, звідки молодим людям не захочеться виїжджати і куди, навпаки, приїжджатимуть із різних куточків країни — відпочити, працювати, жити.
Як виглядає на практиці підтримка руху «знизу догори», пояснив Назар Максимів — це програма «Міські Ґранти», націлена на активізацію ініціатив мешканців і втілення їхніх проектів із поліпшення якості життя в Івано-Франківську. Координаторка програми «Urban Space» Наталія Стецко розкрила ідею громадського ресторану Urban Space 100 і перспективи подальшого формування мережі Urban Space (зокрема у Києві, Краматорську, Берліні). А операційна керівниця «Теплого Міста» Ярина Мельник, презентуючи мистецьку програму платформи, залучила гостей до дискусії про сучасне мистецтво, зокрема про мурали. Згодом учасники зустрічі мали нагоду оглянути кілька муралів, що з’явились у Франківську в рамках арт-програми «Теплого Міста». На думку студентки Соломії Свистун, сучасне мистецтво важливе, бо спонукає думати, змінюватись, в українському контексті зокрема й переосмислювати радянське минуле. А «Тепле Місто» загалом стало для неї приємним відкриттям: як «люди хочуть щось змінювати і присвячують себе цьому» — і «все це для людей, мешканців міста».
Володимир Радевич, координатор програми «Стала Мобільність», представив проекти з розвитку велоруху та велоінфраструктури в Івано-Франківську (дослідження, велошколи тощо), також для людей із обмеженими можливостями. У лекції про програму «Урбаністика» Анна Пашинська згадала про окремі проекти (парклет, сквер перед друкарнею тощо) і наголосила на переорієнтації від тактичних, точкових до довгострокових і стратегічних урбан-ініціатив та рішень (як фестиваль «Сеанс Міського Сканування», запланований на серпень 2017-го). Також відбулась екскурсія на завод, де буде реалізовано проект «Промприлад» — із ревіталізації промзони: студенти цікавились, які освітні й культурні активності будуть там можливі, висловили бажання поволонтерити. Загалом під час зустрічі вони активно долучались до діалогу, розпитували про відносини платформи з органами влади, церквою, громадою та ін.
Для майбутніх культурологів таке «занурення в середовище», «контакт з реальністю» дуже важливий, зауважує керівник програми з культурології УКУ Зоряна Рибчинська. Івано-Франківськ — перше місто, яке відвідали студенти: обрали його, бо, за словами професора кафедри культурології Олени Галети, нині це один із найуспішніших прикладів того, «як можна працювати в просторі міста, не чекаючи формування сприятливих умов, а створюючи їх». Цей досвід цікавий і тим, що він — поза столицею і сформований фактично «з нуля».
Програма зустрічей із обміну досвідом реалізовується за підтримки Європейського фонду за демократію.
Фото: Антон Куба
