В Івано-Франківську пройшов перший етап резиденції з відомим американським художником Бредом Дауні. Іноземний гість, який є одним із основоположників мистецтва в публічному просторі, ознайомився із середовищем міста й обміркував прототип свого проекту, який втілюватиме восени.
Бред Дауні приїхав в Україну вперше, спеціально для участі в резиденції для іноземних художників у Івано-Франківську, яка реалізовується в рамках мистецької програми «Наступний проект» від платформи «Тепле Місто». Впродовж п’яти днів, 27 червня – 3 липня, художник досліджував Франківськ, його середовище: відвідував ріні локації, обдумував ідею свого проекту, спілкувався з містянами. 30 червня в Urban Space 100 відбулася зустріч за участю резидента, а також кураторки програми «Наступний проект» Лілії Гоголь й куратора резиденції, художника Євгена Самборського.
Бред Дауні народився в 1980 році в Кентуккі, США. Через військовий фах батька він змалку був звичний до постійної зміни місця проживання. Так і в мистецькій біографії: Нью-Йорк, Лондон, Берлін. Навчався у Pratt Institute в Нью-Йорку і Slade School of Art в Лондоні. Загалом, як каже, починав із «ламання, руйнування знаків» — у пошуку їхнього іншого, прихованого, непоміченого сенсу. Свого часу художник створював свої арт-об’єкти в публічному просторі непомітно, перевдягаючись в одяг будівельника абощо. Однак потім змінив анонімність, аби стати ближчим до аудиторії.
Понад десять років Бред живе в Європі, нині працює, а також викладає у Берліні. Він долучається до стріт-артових фестивалів, працює в темі муралів і створює мистецькі проекти у співпраці з відомими брендами, бере участь у виставках й академічних заходах, а також мистецьких проектах муніципалітетів. Резидент розповів про проекти, втілені у Відні, Парижі, Амстердамі, Катовіце, Москві, Бішкеку. Є й проекти мандрівні, що не знають кордонів, як цілорічний проект, під час якого художник відвозить до знаменитих місць (як Мачу-Пікчу чи Стоунхендж) речі з однієї лікарні, там вони, як каже, заряджаються енергією, — й опісля він привозить їх назад.
У Берліні, за словами американця, він вперше відкрив для себе пострадянські реалії. У деяких роботах художник апелює до минулого, скажімо, до ситуації розділеного Берліна. Як він пояснює, час для нього — чи не найважливіший елемент у мистецтві, і Бред ставить за ціль «зберігати його». Час, звук, рух, а відтак відеофіксація творчого процесу є важливими. Так, у рамках одного проекту художник разом із професійною реставраторкою відновили на стіні старе, перше графіті, врешті-решт узагалі звільнивши цю площину від усіх нашарувань часу. Як митець Бред небайдужий до мілітаристських форм, символів, пам’ятників, які оточували його з дитинства. Він пробує переосмислювати, переозначувати такі об’єкти з допомогою мистецьких засобів. Скажімо, у військовій школі Парижа почепивши Наполеонові-пам’ятнику ложку на ніс (сам Бред любив так робити у дитинстві) або у колишньому музеї нацистського Райху провівши експозицію із різнокольорових рушників — «прапорів» — із приліпленими шматками мила (неприємний і важкий запах десятків шматків мила мав нагадувати про експерименти над людьми, зокрема, як вважається, використання людського жиру у виробництві мила).
Роботи Бреда — це певна гра, маніпуляції у просторі та елементами в ньому. Вміння з їхньою допомогою актуалізувати раніше відсутні значення, функції, форми. Скажімо, художник вважає, що архітектура нестала, і її можна зрушити; крім звичного, він знайде з десяток варіантів розташування перекладин на драбині, а розмістивши ключі у вигляді довгого ланцюга, трактує його як символ багатоланкового кодування користувачів інтернету. Інсталяції, скульптури, перформанси Бреда в публічному просторі мають провокативний характер. Можуть викликати здивування, сміх, нерозуміння, захоплення, звинувачення у вандалізмі, претензії поліції або ж, скажімо, працівників готелю, коли для мистецького проекту Бред з колегою виносили із закладу речі.
Резиденція із Бредом Дауні — третя в Івано-Франківську резиденція для іноземних художників, організована платформою «Тепле Місто»: учасниками перших двох були польські митці Павел Альтгамер та Славомір ZBIOK Чайковський. Мета резиденцій для іноземних художників — змінити звичні уявлення українців про сучасне мистецтво та його форми, продемонструвати мешканцям різноплановість мистецтва, активізувати художні процеси в місті та, зрештою, спонукати подивитись на себе, своє місто і країну в ширшому контексті. Це — художня провокація до самоаналізу й діалогу зі світом, що продовжиться восени.
