9-10 грудня платформа «Тепле Місто» за підтримки Європейського фонду за демократію організувала форум «Принципи перезавантаження міст».
Вже не перший рік в Україні спостерігається зростання низової активності за різними напрямками. Загалом країна перебуває у процесі трансформації від радянської, патерналістської моделі до сучасної, яка не повністю визначена.
Активність громадського сектору та бізнесу є однозначно новим важливим інструментом впливу на розвиток міст та процеси в країні. Незважаючи на свою відносну молодість, все більше утворень вибудовують організаційну стійкість, власну філософію та практикують формування мережі взаємопідтримки, ставлячи за мету комплексний, сталий розвиток міст.
Платформа «Тепле Місто» під час форуму ініціювала дослідження найкращих прикладів, історій успіху та принципів розвитку задля обміну досвідом і пошуку нових ефективних форм трансформації суспільства та територій.
У форумі взяли участь понад 100 учасників, серед яких: лідери думок, візіонери, представники громадських організацій, бізнесів, фондів підтримки громадянського суспільства та експерти з різних міст України.
Протягом двох днів учасники мали змогу працювати у п’яти панельних дискусіях.
Темою першої панельної дискусії були «Тенденції розвитку міст в Україні та світі», в якій спікерами виступили:
– Павло Шеремета, менеджер-економіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи;
– Юлія Тичківська, співзасновниця Bendukidze Free Market Center;
– Іван Вербицький, аналітик центру CEDOS.
Модерував дискусію Володимир Воробей, спеціаліст із регіонального розвитку та розвитку малого бізнесу, директор агенції PPV Knowledge Networks.
Учасники дискутували про те, якими є умови спільнот, які розвивають міста, розглядали успішні ініціативи з усієї Україні та кейс «Теплого Міста» як приклад однієї з них.
Павло Шеремета, аналізуючи досвід платформи та книгу «Smartest Places on Earth», виділив «принципи перезавантаження міст», шість з яких притаманні «Теплому Місту»: (1) лідер і команда бере (2) міждисциплінарний виклик, (3) створює екосистему співпраці, (4) ділиться своїми знаннями і досвідом, (5) будує фізичний простір, (6) активно залучає таланти, (7) розуміє конкурентні загрози; (8) співпрацює з бізнесом задля залучення капіталу і управлінських вмінь і (9) університетами задля розробки проривних ідей і досліджень. Юлія Тичківська у свою чергу зауважила, що також критичною є децентралізація в контексті країни, оскільки чим більше ми даємо можливостей містам, тим більшим є результат. Неможливо нікого змусити брати на себе додаткову відповідальність, тому що відповідальність – це певний рівень свідомості. Іван Вербицький погодився з думкою Юлії і додав, що розвиток локальної взаємодії буде одним з викликів найближчого часу. Більшість з теперішніх ініціатив виникли після «Майдану». Він був таким поштовхом, який в тому ж числі в своєму розвитку спричинив появу колективності.
Темою другої панельної дискусії було «Можливості, які створює баланс у трикутнику «підприємці – громадські ініціативи – місцеве самоврядування». Спікери:
– Марія Насєдкіна, засновниця ініціативи «Дивовижні»;
– Дмитро Романюк, директор Департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
– Сергій Фіцак, керівник компанії SoftJourn;
– Віктор Загреба, засновник громадської організації «Vision Zero for Ukraine».
Модератор: Ірина Озимок, керівник програм місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund.
Під час цієї панелі спікери аналізували відношення і важливість співпраці трьох сторін підприємці – громада – органи самоврядування і шукали відповідь на запитання, як ефективно залучати кожного, не примушуючи, з метою спільно створювати краще середовище. За словами Дмитра Романюка, довіра – це ключовий елемент і передумова співпраці самоврядування і громадськості. Марія Насєдкіна додала, що довіра сама по собі не виникає, хтось має зробити перший крок. Довіра виникне тільки тоді, коли всі гравці почнуть йти один до одного. Сергій Фіцак, як представник зі сторони бізнесу, вважає, що владі треба «роздягтися», стати голою і стати зрозумілою для всіх. Влада не повинна мати ніяких внутрішніх мотивів для того, щоб заробити гроші. Саме це, вважає Сергій, створить довіру. За його словами, бізнес не може «дати», бізнес можна тільки залучити. Для цього потрібно запалити ідеєю. Бізнесу, який «створює» дуже легко працювати із суспільством, яке теж «створює».
Третя панельна дискусія – «Моделі організаційної стійкості для міських ініціатив». Учасники:
– Олександр Славський, Impact Hub Odessa;
– Анастасія Туманова, платформа «Тепле Місто»;
– Микола Дорохов, «Вільна Хата»;
– Роман Морозов, «Shelter-Plus».
Модератор: Роман Тичківський, керівник Української академії лідерства.
Учасники презентували ініціативи, в яких працюють, та розповідали про можливі варіанти моделей організаційної стійкості, які використовують: співпраця з владою, залучення соціально відповідальних бізнесів. Анастасія Туманова вважає, що запорукою сталого розвитку є об'єднання соціальних інвесторів та підприємств, які підтримують ідеї розвитку міського середовища задля забезпечення спільного економічного благополуччя. Роман Морозов надихнув нас розповідями про те, що вони роблять разом з командою «Shelter-Plus», що головне – це вірити в те, що робите і не боятися ризикувати.
Четверта панель – «Нові інноваційні центри країни: підходи, виклики, перспективи». Спікери:
– Юрій Власюк, MakerHub.org;
– Юрій Кирилів, Заводська республіка;
– Юрій Филюк, Промприлад;
– Роман Зінченко, засновник та координатор Української мережі енергетичних інновацій Greencubator.
Дискутували про те, як зароджувалися ідеї різних інноваційних центрів в містах України, як вони включаються і впливають на процеси, які відбуваються в місті, яке майбутнє таких центрів, та які “підводних каменів” варто оминати, коли розвиваєш передові ідеї.
Однією із тем обговорень стала книга «Місто Стартапів» нідерландських авторів Баса Беекмана і Рубена Ньювенхауза, яку презентував Роман Зінченко. Це книга про розвиток екосистем підприємництва на основі досвіду Амстердама. Вона дає цілісне бачення того, яким чином публічний сектор може працювати разом із приватним для того, щоб формувати ідеї, які б прискорили розвиток екосистеми стартапів і живили місто як інкубатор інновацій. В контексті теми панельної дискусії, книга виступила елементом для додаткового обговорення і порівняння досвідів інноваційних центрів, які створюють в Україні та Амстердамі.
Другий день для учасників розпочався з тематичних екскурсій: завод «Промприлад», урбаністичні проекти міста та франківські мурали. Такі локації є важливими в процесі розвитку Івано-Франківська. Українське суспільство все гостріше постає перед потребою інновативного та раціонального використання (пост-)промислових територій, які втратили свою економічну роль, а завод «Промприлад» може стати новим форматом освітньої платформи, який об’єднуватиме культурні, освітні та практичні бізнес елементи. 2016 року в місті почали з’являтися перші проекти, які позиціонувалися, як «урбаністичні» і місцеві жителі почали знайомитися з терміном «урбаністика» та самі ініціювати такі проекти. Також цього року Івано-Франківськ сколихнула хвиля нових концептуальних муралів, які перетворилися на бурхливі обговорення і залучили не тільки митців і культурних діячів, але й простих мешканців міста.
Після цього панельна дискусія продовжилася у громадському ресторані Urban Space 100.
Одна з них була на тему «Соціальний вплив як новий орієнтир для бізнесу». Спікери:
– Іван Оґільчин, голова наглядової ради Ukrainian Business Development Platform;
– Володимир Костюк, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії Lex Consulting, учасник Наглядової ради платформи «Тепле Місто»;
– Володимир Воробей
Модератор: Юрій Филюк, керівник платформи «Тепле Місто».
Соціальна відповідальність і філантропія останнім часом в нашій країні стали трендом, який бізнеси хочуть підтримувати. Як зауважив Іван Оґільчин, якщо ти говориш про соціальну відповідальність бізнесу – це означає, що ти повинен вести бізнес згідно зі світовими стандартами, бізнес-культурою, а це означає, що твій бізнес чистий, ти вирішуєш якусь проблему, а не просто заробляєш гроші, і тим самим ти дбаєш про розвиток культури, освіченості себе та регіону в цілому.
Але чи достатньо власники бізнесів розуміють те, за що вони беруться, і чи готові вони брати на себе таку відповідальність? Хто повинен ставити планку якості, якою повинна бути соціальна відповідальність? На ці та інші запитання ми разом шукали відповіді.
На думку Володимира Воробея, українські бізнеси з українським капіталом генерують найцікавіші практики соціальної відповідальності, які відповідають на суспільні істотні питання в цій країні. Відповідаючи на одне із запитань, Юрій Филюк відповів, що бізнес ні в якому разі не повинен мати елемент «жертовності», тобто за рахунок своєї справи вирішувати якісь суспільні питання, але тим не менш, в цій країні зараз є багато суспільних викликів, а бізнеси є інтегрованими у загальне суспільство.
Завершився форум відкритим інтерв’ю Зураба Аласанії, медіаменеджера, засновника Mediaport, співзасновника Hromadske.ua та Тараса Прокопишина, журналіста, керівника проекту «The Ukrainians».
Подія у Івано-Франківську була чудовою можливістю познайомитися і налагодити зв’язки з іншими ініціативами, перейняти досвід та розібратися з запитаннями, на які давно шукали відповіді. Дякуємо всім, хто взяв участь у Форумі «Принципи перезавантаження міст». Сподіваємось, що ці два дні були продуктивними для всіх учасників і кожен отримав порцію натхнення, ідей і бажання реалізувати всі задуми.
Фото: Антон Куба
