З перших годин війни в Україні мільйони небайдужих по всьому світу включились в акції проти російської агресії, у допомогу українській армії, переміщеним особам, тваринам. Серед цих активістів – Ешлі Ґрейвс-Рослер. Вона настільки полюбила Україну та Івано-Франківськ, коли працювала тут волонтеркою американського Корпусу Миру, що долучила усіх колег по організації, друзів та родичів, аби збирати допомогу і залучати донати для підтримки ініціативи SaveUkraineNow. Ешлі розповіла, як знайшла спосіб бути найбільш ефективною та про те, що знову мріє приїхати в Україну – цього разу для відбудови українських міст.
Ешлі, поділись, що повʼязує тебе з Україною?
2017 року ми з Браяном, моїм чоловіком, переїхали в Україну як волонтери американського Корпусу Миру на дворічну програму зі сприяння розвитку громад. Мене приймало “Тепле місто”. Про зіркову репутацію і прогресивні проекти “Теплого міста” я дізналась, як тільки прибула до України, тому була дуже рада працювати саме з цією чудовою командою. Це був незабутній досвід, разом ми реалізували кілька дуже цікавих проектів. І ще, за цей час я полюбила Україну та українську культуру.
До речі, вдома, в Айдахо, я досі готую за українськими рецептами!
Розкажи детальніше про свій досвід у Івано-Франківську.
Івано-Франківськ – як другий дім. Мені здається усі, хто сюди приїжджає, одразу відчувають, наскільки це місце особливе. На кожній вулиці зустрічаєш щось цікаве, що хочеться досліджувати. Місто дарує тепло, і мені це страшенно подобається.
Я зустріла тут багато громадських активістів, урбаністів, митців, суспільних лідерів, які працюють над розвитком громади. Івано-Франківськ є прикладом впровадження соціальних інновацій. Такі проекти, як «Помприлад. Реновація», Urban Space 100, програма міських грантів, Urban Space Radio – це успішні та прогресивні проєкти, від яких інші спільноти можуть навчитися та реплікувати їх під себе.
Пригадуєш, як дізналась новину про початок війни в Україні?
Ми з Браяном були вдома, дивилися новини. Це була пряма трансляцію про авіаудари по Києву, у нас в США уже був пізній вечір. Затримались так довго, як могли, аби не пропустити нічого важливого… Було відчуття, наче це – кінець світу. Дуже яскраво пам’ятаю, як просто перед камерою журналісти почали одягати бронежилети та каски. Було неможливо повірити, що таке може трапитися у мирному місту, у звичайний мирний ранок.
Як у тебе виникла ідея допомоги Україні?
Я страшенно сумувала через війну. Але дуже швидко сум переріс у злість. Я ніколи не була такою злою. Робити щось корисне – найкращий спосіб дати собі раду з цією люттю, тож я почала шукати способи принести користь Україні. Оскільки я професійно займаюсь фандрейзингом, вирішила з цього й розпочати.
Розкажи, будь ласка, детальніше про результати твого фандрейзингу.
Як тільки розпочалася війна, сотні колишніх добровольців Корпусу Миру, які бували в Україні, створили мережу для координації допомоги, ресурсів та інформації. Я приєдналася до кількох ініціатив, започаткованих цією мережею. Наприклад, частина з нас координувала постачання національної гуманітарної допомоги – специфічних товарів, переважно медикаментів, на запит організацій, що працюють із біженцями. Ми зібрали й відправили тисячі кілограмів необхідних товарів лише за кілька тижнів. Ми також допомагаємо координувати пряму підтримку для деяких місцевих громад, організовуємо транспорт та проживання за кордоном, інформуємо та займаємось адвокацією у США, робимо усе, що у наших силах, аби підтримати Україну.
Коли я дізналась про ініціативу SaveUkraineNow, співініціатором якої є «Тепле місто», дуже зраділа, що можу скерувати свою підтримку прямо до Івано-Франківська. Я звʼязалась із кожним американцем, що колись жив у Івано-Франківську чи області, та попросила про підтримку. Мої родичі та друзі, дізнавшись про ініціативу, також долучилися.
Моя чудова сестра Мейб продала цифрові версії двох своїх картин, аби зібрати кошти для #SaveUkraineNow і надіслати медикаменти для потреб української армії.
Що би ти сказала, аби змотивувати людей у світі на допомогу Україні?
Я сказала б: Україна переможе у цій війні, але ми не можемо залишити її саму! Пожертвувати гроші, прийти на мітинг, закликати наших політиків вимагати більшої допомоги та військової підтримки для України – це прості речі, які кожен може і повинен зробити, щоби висловити свою підтримку українському народу.
Чому соціальні ініціативи тут відіграють таку важливу роль, як гадаєш?
Американці дуже хочуть допомогти Україні, але багато з них не знають, як це зробити. Вони можуть не знати українських громадських організацій чи не мати знайомих в Україні. Крім того, багато американців втратили довіру до деяких великих благодійних організацій у США, які займаються міжнародною допомогою. Я вважаю, що для американців дуже важливо жертвувати гроші безпосередньо українським організаціям. Моя мета – допомогти американцям зробити свій внесок у українську перемогу, підтримуючи українські ініціативи, на зразок SaveUkraineNow.
Плануєш знову приїхати в Україну?
Так! Як тільки буде найближча можливість. Хочу, аби якомога більше американців приїхали в Україну та насолодилися її красою, дізналися більше про її культуру. Маю надію, що після завершення війни дуже багато людей з усього світу захоче відвідати Україну.
Ми з Браяном хочемо знову приїхати, адже нас так надихає, що українці уже зараз думають над відбудовою країни, переосмислення зруйнованих міст. Мене захоплює можливість підтримувати відбудову міст України та нові соціальні ініціативи, які точно тут зʼявляться!
Фото надані Ешлі Ґрейвс-Рослер
Координаційний Центр Забезпечення Спротиву «SaveUkraineNow» створили Івано-Франківська міська рада, Громадська спілка «Бізнес Асоціація Івано-Франківська», Територіальна оборона Збройних Сил України в Івано-Франківську, благодійна організація «Тепле місто», інноваційний центр Промприлад.Реновація, Івано-Франківський Драмтеатр ім. Івана Франка спільно з іншими партнерами, щоби забезпечувати потреби територіальної оборони Івано-Франківська та області, ЗСУ та нагальні гуманітарні запити. Центр координує, аналізує, збирає та скеровує різноманітну допомогу у місця найбільшої потреби, використовуючи власну синхронізовану базу, щоби зосередити всі запити й можливості та спростити процес забезпечення. З початку війни Центр уже повністю забезпечив потребу в захисній амуніції для 500 воїнів батальйону Івано-Франківської Тероборони, що готуються вирушати на передову, та продовжує збір ресурсів для підтримки інших формувань.
