Новини

Сніданок-дискусія: Ніч президентських виборів в США. Як відбувалось спостереження у Франківську?

4 листопада в Івано-Франківську на Промприлад.Реновація відбувся сніданок-дискусія: "Ніч президентських виборів в США". Разом з усім світом франківці з 5:00 ранку слідкували за перебігом голосування та обговорювали майбутні сценарії: як результати президентських виборів у США вплинуть на глобальну політику, економіку та безпеку. Організаторами події виступили аналітичний центр PRO.MOVA спільно з громадською платформою Тепле Місто.

Інноваційний центр Промприлад.Реновація став майданчиком, на якому запрошені експерти, спостерігачі та гості доєднались до дискусії: як голосували у США на виборах президента, що очікує українців у разі обрання того чи іншого кандидата, якою була виборча кампанія 2020-го року і як вплинув на неї coronavirus lockdown.


В обговоренні взяли участь:
▪ Євген Глібовицький, експерт зі стратегій, засновник аналітичного центру PRO.MOVA, член наглядової ради Суспільного мовлення.

▪ Павло Шеремета, економіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), екс-міністр економіки та торгівлі (2014).

▪ Павло Клімкін, екс міністр закордонних справ України (онлайн).

▪ Мирослава Гонгадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» (онлайн).

▪ Максим Саваневський, експерт з онлайн-комунікацій, медіатренер, керуючий партнер групи компаній PlusOne (онлайн).

Подієвий майданчик було поділено на окремі простори, що дозволило не порушувати обмежень щодо кількості гостей та дотримуватися дистанцій. Сніданок-дискусію відвідали представники медіа, ділової, інтелектуальної, проактивної спільноти міста, регіону та країни. Разом з експертами обговорювали результати виборів і спробували дати оцінку їх потенційному впливу на глобальні процеси у світі.

"Така подія, як вибори у США, має глобальний вплив на світ. Важливо бути включеним і причетним, інтегрованим у дискусію, яка зараз розгортається. Зокрема, щодо інформаційної безпеки. Чому вона є першорядною у новій стратегії для демократичних країн? Чому суспільства поляризуються, і як держава може це вирішувати? За ситуацією в яких країнах та регіонах варто стежити, щоб розуміти порядок денний зовнішньої політики США, а також, як зміняться відносини з Україною, після цих виборів", – поділився подієвий менеджер проєкту Промприлад.Реновація, Тарас Малий.

Також учасники події говорили про:

▪ особливості виборчої системи США та в чому принципова різниця між демократичною та республіканською партіями;

▪ якою була виборча кампанія 2020 року і як вплинув на неї coronavirus lockdown;

▪ наслідки та перспективи для України за результатами виборів Президента США у 2020 році.

Подія розпочалася о 05:00 ранку. Година зумовлена різницею часових зон Києва та Вашинґтона.

 

Цитати експертів:
 

Євген Глібовицький, експерт зі стратегій, засновник аналітичного центру PRO.MOVA

“На мою думку, Франківськ зараз – одне з найбільш живих середовищ. Англійською є таке чудове слово “vibrant” – це, власне, місто, яке живе та дихає на повні груди, яке сповнене молодості в прямому і переносному сенсах. Добре бути тут і мати можливість о 5-й ранку приходити сюди та намагатись відчути ритм життя решти світу.”

“Не тільки в Штатах, а й в Україні є відчуття, що щось змінюється. Мені здається,  світ став більш інклюзивним внаслідок того, що технології дали людям можливість доносити свою думку в більш прямий спосіб. Раніше ті, хто не були політично впливовими, могли мати голос через своїх представників. Соцмережі дали голос всім, і як наслідок, –  з’явився запит не тільки на традиційних політичних лідерів, але й на таких лідерів як Трамп, які можуть одночасно бути в системі та протестувати проти системи. В цьому сенсі Трамп, Джонсон, Дуда, Качинський, Орбан, Зеленський – це одна і та ж хвиля. Вони можуть відрізнятись особисто один від одного, але вони мають в собі практично той самий виборчий феномен”.

Павло Шеремета, економіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS):

“З точки зору економіки, тут насправді не було експерименту. Не зважаючи на всю антиторгівельну та антиглобалістську риторику Трампа, нічого особливого в цьому плані не було зроблено. Власне кажучи, нічого особливого і не могло бути зроблено. Треба розуміти, що світ був і є біполярним: тільки це були Штати й Радянський Союз, а зараз це Штати й Китай. Штати та Радянський союз за рік торгували стільки, скільки зараз Штати та Китай торгують за день. І очевидно, що там присутні сильні інтереси задля того, щоб торгівля залишалась як найвільніша. Зрозуміло, що така риторика буде проти глобалізму”.

Євген Глібовицький: 

“4 роки Трампа – це 4 роки випробовування системи. Я спостерігав за політикою Трампа стосовно системи юстиції в Сполучених Штатах, стосовно відносин з федеральним центром, яким чином реалізовувалась свобода слова в США та вибудовувались відносини, наприклад, расові. Власне, дивлячись на всі ці речі, які ставались з американськими інституціями за останні 4 роки, в тому числі брехня з основної трибуни в США, теорії змов, зміна дискурсу, зміна порядку денного через Twitter – це, на мою думку, атака на інститути”.


Максим Саваневський, експерт з онлайн-комунікацій, медіатренер, керуючий партнер групи компаній PlusOne (онлайн): 

“Люди схильні до того, щоб ними маніпулювали. Насправді політика Facebook та інші інструменти поширення інформації на порядок кращі від того, що було на попередніх виборах. Трамп може зробити пост на тему, яку він висловлює. І він на основі реакцій людей може формувати аудиторії, які підтримують ту чи іншу тему. Аналітика запустила механізми обговорення, які можуть суттєво повпливати на ситуацію в різних країнах. 

Обидва кандидати виступали за те, щоб обмежити автономність таких компаній як Facebook та Twitter. Також у Європі є сильний дискурс на те, щоб обмежити  вплив цих інформаційних інструментів. З точки зору соціальної безпеки соцмережі створюють небезпеку для більшості користувачів. Facebook, Twitter та інші платформи дають можливість поширювати неправдиву інформацію. Фактично платформи дають можливість прогнозувати те, чого ми можемо боятись, любити та що нам може загрожувати. Це є великою небезпекою”. 

 

Остап Яриш, кореспондент телерадіокомпанії “Голос Америки”, пряма трансляція з Вашингтона: 

“Чим ближче до півночі, тим більше протести посилюються. Спочатку було доволі тихо, небагато людей. Зараз - декілька сотень протестувальників з чорними парасолями, в чорному вбранні. Дехто навіть з протигазами. Поки що особливих масових сутичок не відбувається, проте атмосфера доволі напружена. Вітрини закладів та готелів закриті дошками через можливість сутичок на демонстраціях. 

Результати з різних штатів надходять поступово, тож трохи складно говорити хто перемагає, тому що ключові штати ще підраховують голоси. За прогнозами лише ближче до ранку за американським часом  буде зрозуміло хто виграє.

Біля Білого дому ситуація напружена, сподіваємось, що все буде без сутичок. І Трамп і Байден закликали до збереження мирного ладу”.
 

Павло Клімкін, екс міністр закордонних справ України (онлайн): 

   “З самого початку було зрозуміло, що результат не буде відомий відразу. Врешті-решт це змагання закінчиться в трьох північних штатах – за результатами тамтешнього голосування можна вже буде побачити результат цих виборчих змагань. Також ми бачимо, що є ціла низка дуже складних ментальних та екзистенційних поділів, яких буде ще більше і вони поглиблюватимуться. Я вважаю, що саме для нас вибір Байдена був би кращою опцією, бо в Трампа є стала негативна емоція щодо України. Ми прекрасно знаємо, що Трамп не буде вкладатись в українські реформи.  Він робитиме те, що  вважає за доцільне і це буде дуже непередбачуваний процес. Для Байдена – важливий момент побудувати позитивну історію для України, тому у нас є шанс на перезавантаження та на дуже цікавий розвиток”.


Мирослава Гонгадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» (онлайн-включення): 

“Насправді, так виглядає, що демократи очікували легшої перемоги. Проте, якщо вона навіть і буде, то буде зовсім не легкою і ми, можливо, не будемо знати результатів ще день-два, можливо і більше. 

Однозначно спостерігається так звана боротьба між медіа за кандидатів. CNN працює на боці демократів, Fox News підтримує більше республіканців. Саме тому виборці живуть в таких своєрідних “інформаційних тунелях”, тому що ніхто нікого не слухає. Слухають лише те, що вони хочуть почути. І саме тому так виглядає, що ані демократи, ані республіканці не змогли дослухатись до протилежної сторони. І те, що ми бачимо зараз – можливо, і є негативним впливом роботи медіа. Є деякі видання та інформаційні ресурси, які намагаються подавати збалансовану інформацію. Ми*, наприклад,(*йдеться про службу новин “Голос Америки, - прим.авт”) не беремо інформацію з медійних ресурсів. В нас своя перевірка інформації. В той час, коли деякі телевізійні канали оголосили переможців в деяких штатах, ми цього не робимо, адже чекаємо перевірених результатів голосувань. Треба визнати те, що в сьогоднішніх умовах медіа стають на ту чи іншу сторону. Насправді це історичні вибори, від них буде залежати, не тільки майбутнє країни, а цілого світу”. 

 

Підсумки

Павло Шеремета: “Вибори відбуваються далеко від України. Чи має це вплив на Україну? Очікувати, що хтось буде нам допомагати – є зайвим, нам треба самим писати свою історію. Переможцям допомагають. Доля в наших руках, нам потрібно більше таких ініціатив як Промприлад.Реновація, більше таких проактивних громад, які зараз зібралися тут. Нам потрібно підприємництво, яке тут народжується”.

Your browser is out-of-date!

Update your browser to view this website correctly. Update my browser now

×