Новини

Екскурсія виставкою від кураторки «Наступного Проекту»

Нещодавно, 25 квітня, на Промприладі відбулася екскурсія виставкою «Жінки про жінок» від галереї «Асортиментна кімната». Це міждисциплінарний проект, у рамках якого реалізовано групову виставку жіночих автопортретів та цикл подій на тему самосприйняття й самоосмислення жінки з допомогою засобів мистецтва. Кураторка мистецької програми «Наступний Проект» Лілія Гоголь запропонувала власне комплексне прочитання проекту, починаючи від аналізу особливостей смислового, проблемного, просторового контекстів виставки до інтерпретації окремих робіт, творчих підходів учасниць проекту та його ідейних перегуків із знаковими мистецькими явищами минулого й сучасності.

Кураторка «Наступного Проекту» розпочала екскурсію з огляду виставкового простору — невеликої кімнати галереї із білими стінами, нагадавши, що концепція «білого куба» — як оптимального для сприйняття простору, в якому нічого не відволікає глядача від споглядання мистецьких об’єктів, — з’явилася у 1920-х роках й була обґрунтована зокрема представниками архітектурної й художньої школи «Баугаус» та художньої групи «Де Стиль».

Продовжили оглядом представлених автопортретів. Це роботи дев’яти молодих художниць (із Франківська, а також Львова і Хмельницького), серед яких: Діана Пернеровська, Юлія Русило, Анна Чернікова, Хельга Малаховська, Христина Пищ, Ольга Кукуш, Гриця Ерде, Валентина Петрова й одна анонімна авторка. За словами Лілії, деякі арт-об’єкти — спроба мисткинь змалювати різноманіття власних емоцій чи складний психологічний стан, інші — осмислити власну тілесність або протистояти стереотипам «патріархального погляду на світу», ще інші — зрозуміти себе у різних досвідах, як-от материнство чи інформаційна гіпердинамічність сучасного світу. Як зазначила Анна Потьомкіна, співкураторка проекту «Жінки про жінок» (разом із Оксаною Брюховецькою), автопортрети художниць — не тільки їхні персональні історії, адже в них пізнати себе у певні моменти життя може кожна жінка.

Виставка, за визначенням кураторок, є феміністичною, адже репрезентує погляд на себе жінок, із гіноцентричної точки зору, виходячи саме з їхнього досвіду. Це чи не перша групова виставка такого характеру в Івано-Франківську. Як зазначає Лілія Гоголь, фемінізм як ідейний рух, започаткований у ХІХ ст., залишався актуальним у світі (Європі, США) і впродовж ХХ-ХХІ ст. — у різних формах і мистецьких практиках (від Вірджинії Вулф, Фріди Кало, Яйоі Кусами, Алли Горської і Соломії Павличко до Джуді Чикаго, авторки терміну «феміністичне мистецтво», Маріни Абрамович, Йоко Оно та Сінді Шерман). Ідеї обстоювання рівноправ’я жінок поряд із чоловіками, питання місця жінки в сучасному світі та її можливостей (творчих, професійних тощо) продовжує викликати чималий інтерес і нині, зокрема й з боку митців.

— За півроку в Івано-Франківську з’явилося дві галереї — це прекрасна тенденція, я вважаю, — зазначає кураторка «Наступного Проекту». — Тепер справа за якісним наповненням подіями, сенсами і роботою із локальним середовищем, з боку як митців, так і учасників. Вболіваю і тією мірою, якою можу, в рамках мистецької програми «Теплого Міста» докладаю зусиль до того, щоб кожна із мистецьких ініціативних груп у місті робила більше досліджень й ґрунтовної послідовної та системної роботи.

 

Your browser is out-of-date!

Update your browser to view this website correctly. Update my browser now

×