Новини

Чому деяким містам вдається?

Чому деякі міста успішні, а інші — ні? І як на цей успіх впливає кожен із нас?.. Відповіді представники молодіжних платформ з Луганської та Донецької областей шукали разом із платформою «Тепле Місто» в Івано-Франківську: 3-7 квітня вони відвідали місто в рамках проекту Програми розвитку ООН «Відновлення врядування та примирення в охоплених конфліктом громадах України». Для «Теплого Міста» це була перша практика тижневої програми із обміну досвідом. Цікаво, що якщо у 2016-му учасниками програми «Зустрічі з обміну досвідом» було понад 150 осіб з 25 міст, то за перші три місяці цього року — вже 170 людей

Вчимось одні в одних

ПРООН — в рамках Програми Відновлення та Розбудови Миру — за фінансової підтримки урядів Швеції (SIDA), Швейцарії (SDC) та Європейського Союзу (EU) передбачає тури обміну — короткотермінові поїздки представників Луганської та Донецької областей (підконтрольних Україні територій) в інші міста України та в Чехію. Разом із групою зі східних областей Франківськ відвідали Тетяна Шапковська, радник ПРООН із питань примирення та соціальної єдності, яка координує програми з обміну, і волонтер ООН із залучення молоді Маркета Павлікова з Чехії, котра зараз працює на сході України.

Чому для інших цікавий саме досвід «Теплого Міста»? За три роки діяльності платформа стала успішним прикладом громадського активізму і, як кажуть у Франківську, зарадності (коли покладаєшся на власні сили і сам дієш, вирішуєш свої проблеми, не чекаючи на диво). «Тепле Місто» виникло «знизу», в середовищі іванофранківців, і стало майданчиком для конструктивного діалогу між різними суб’єктами, що визначають життя міста, — громадою, місцевим бізнесом і адміністрацією. Це платформа для ініціатив та синергії між ними. Її стратегічними напрямами є активізація мешканців, підсилення спроможності місцевих ініціатив, розвиток «теплого» бізнесу та власне організаційний розвиток платформи.

— Цього разу програма обмінів — Discover Donbas — особлива. По-перше, візити будуть двосторонні: передбачено три поїздки — двох груп зі сходу України до Івано-Франківська та взаємний візит іванофранківців на схід. По-друге, учасники цієї, першої делегації — представники молодіжних громадських платформ та ініціатив. Вони є активними, вже мають певний досвід громадської діяльності, хочуть змінювати свої міста, а це: Лиман, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка, Бахмут, Покровськ, Слов’янськ, Маріуполь, Сєвєродонецьк, Рубіжне. У кожному з них є платформи: «Халва хаб», «Вільна Хата», «Друзі», «Теплиця», «Халабуда», «Альтанка» тощо. Їм по року чи кілька, у них є підтримка донорів, різні ґрантові ресурси, але так буде не завжди — і зараз для них важливо перейти на новий рівень — зокрема, як я це бачу, через формування зв’язків між владою, громадою й окремим індивідом. І тут досвід «Теплого Міста» дуже корисний: як будувати мережу між владою, бізнесом, мешканцями міста, як шукати вдалі рішення та успішно реалізовувати проекти. Нині на Донбасі небагато молоді, тому дуже важливо підтримувати спроможність тих, які є громадсько активними, щоб вони розвивались, розбудовували мережу — і могли якісно працювати для себе і для інших, заряджати їх, — каже Тетяна Шапковська.

Згадані платформи — це неформальні вільні простори, «треті місця», коворкінги, де активні мешканці, насамперед молодь, проводять різні заходи (мистецькі, освітні), зустрічаються, працюють, спілкуються — словом, генерують і втілюють ідеї для своїх міст. Ключовим для них зараз є перехід до моделі сталого функціонування: стратегування діяльності, ефективна організація роботи команди,залучення до діалогу мешканців, бізнесу й органів влади, розкриття місцевого потенціалу, започаткування соціального підприємництва тощо.

Шукаємо своє і якісно працюємо

Програма перебування в Івано-Франківську передбачала ознайомлення з діяльністю «Теплого Міста». Досвід платформи, як зауважила її операційний керівник Ярина Мельник, надихає інших, водночас допомагає їм уникнути помилок — і швидше рухатись уперед. Розпочали з історії та місії, стратегічних цілей та цінностей «Теплого Міста». Ярина пояснила:

— Теплота — одна з цінностей платформи — підібрана конкретно під локальні особливості. Мова про те, що в Івано-Франківську — малі відстані, як фізично (бо місто компактне), так і комунікаційно (дуже легко знайти того, хто тобі потрібен, сконтактуватись, зустрітись із ним). В Івано-Франківську високий рівень підприємництва: бізнес-ідеї зазвичай тестують досить швидко, і якщо щось не вдається, підприємець швидко, динамічно переключається. Цікаво, що в бізнес-середовищі відсутня жорстка конкуренція, і є чимало практик, коли місцевий бізнес підтримує  один одного, навіть у вузькій спільній галузі. Всі ці особливості формують в місті атмосферу відкритості, довіри, проактивності. Врешті-решт, як бачимо, об’єднання зусиль — бізнесу, адміністрації, громади — дає більше. Часто малі міста мають комплекс меншовартості: ніби найважливіше відбувається лише у великих містах, столиці й мільйонниках. Та насправді це не так: чим менше місто, тим більше можливостей через оті короткі дистанції, соціальні зокрема. Не треба чекати — а знаходити у своєму місті щось особливе, унікальне й активно ділитись ідеями. Спільнота довкола вибудовується поступово — на це потрібен час. Будуть як прихильники, так і скептики, але ваша мета —  не сподобатись всім, а якісно, відповідально робити свою справу — і результати говоритимуть за вас.

Відкритість створює довіру, а довіра — можливості

За п’ять днів учасники Discover Donbas мали нагоду детально дізнатись про програми й проекти «Теплого Міста», роботу з бізнес-партнерами, організаційну структуру платформи тощо. Кожну із програм та проекти презентували їхні координатори: гостям сподобалась і така практична зорієнтованість, і безпосереднє спілкування з координаторами, яких могли розпитати про деталі, специфіку проектів, труднощі в їхній реалізації, з якими пробували «перенести» апробовані рішення в контекст своїх міст.

Така активна й насичена комунікація підкинула гостям чимало ідей. Багато-кого надихнули програми «Вивіски», «Міські Ґранти», Urban Space, проект «Візуальний стиль», досвід синергії у трикутнику «влада — бізнес — громада». Так, Артем Бобров із гурту ASK for me, який займається музичним напрямом у платформі «Альтанка» (Лиман), зацікавився ідеєю проведення Дня вуличної музики (цього року припадає на 20 травня): в Лимані, каже, є багато талановитих музикантів, яких у місті не знають, тож важливо «допомогти їм «вийти», подолати страх». Капіталіна Пасікова з «Теплиці» вважає для Слов’янська актуальною ідею програми «Вивіски»: недавно вона здивувалась, зрозумівши, що за хаотичною рекламою і вивісками архітектура міста губиться — її просто не помічаєш.

Олексій Кузьмін, теж зі Слов’янська, багато розпитував про особливості організаційної структури й робочого процесу в «Теплому Місті» — чимало, зазначає, можна перенести у «Теплицю». В цьому контексті корисним, очевидно, було спілкування з членами наглядової ради «Теплого Міста» — Сергієм Фіцаком (керівник ІТ-компанії Softjourn, голова наглядової ради платформи) і Володимиром Костюком (адвокат, керівник юридичної компанії Lex Consulting): цікава і щира розмова про те, чому бізнес не може бути відірваним від суспільства (соціум, словами Сергія Фіцака, це «ґрунт, від якого живиться компанія і який їй важливо підживлювати»), про спільні цінності (розвиток середовища, в якому комфортно жити і працювати), про те, чому «Тепле Місто» є феноменом міжнародного масштабу, яким захоплюються у світі, до прикладу, в Німеччині чи США (ініціатива, що виросла «знизу вгору» і сприяє активізації мешканців міста та продукуванню позитивних соціальних практик).

Аудиторії спікери порадили бути проактивними, «забути» про ґранти, шукати потенціал і ресурс у собі — в своєму місті, пробувати комунікувати з місцевою владою й бізнесами, адже «відкритість створює довіру, а довіра — можливості».

До практики

Арт-менеджер вільного простору «Халабуда» Галина  Балабанова бачить у рідному Маріуполі схожі до франківських виклики: там теж є проблема з комерційними вивісками, брендингом, у соціальному контексті — патерналізм громади, брак комунікації у волонтерському середовищі та між громадянським суспільством і місцевими органами влади. А щодо самої «Халабуди», котра діє з 2014 року, є потреба структурувати її діяльність, з орієнтацією на розвиток власного якісного продукту. Веніамін Петкун із громадської платформи «ХочуБуду!» хотів би бачити у Сєвєродонецьку більше кольорів (двох муралів замало), сучасних громадських просторів (ті, що є, переважно мають радянський характер), активностей (проводять традиційні забіг, велопробіг, організовують виступи місцевих музикантів, недавно був театральний фестиваль «Східний Express» за участю колективів з різних міст України).

— Я розумію, скажімо, в чому особливість, сила такого міста, як Одеса, — це порт і море, або міст із потужною, скажімо, важкою промисловістю чи представництвами великих міжнародних компаній. Тут, у Франківську, цього нема — і я думаю, чому цьому місту вдалося?..  — говорить Сергій Мирошниченко з Костянтинівки, асистент координатора вільного простору «Друзі».

Учасники поїздки не тільки зблизька побачили «Тепле Місто», а й дізнатись про інші цікаві ініціативи та громадські організації Івано-Франківська. Так, декого надихнули амбітні «Кінороби», що прагнуть перетворити Франківськ на осередок кіноіндустрії й кіноосвіти. У складі делегації зі сходу були внутрішньо переміщені особи, тож їх мали б зацікавити історії вимушених переселенців, які осіли у Франківську. Наталія Вишневецька з ГО «Д.О.М.48.24», котра має на меті створення сприятливого середовища для життя, роботи, адаптації ВПО, вважає, що ключове питання в тому, що вони можуть дати місту й громаді в цілому, як інтегруватись у неї. Тим часом організація «СТАН», що родом із Луганська, намагається засобами мистецтва сприяти розвитку критичного мислення, налагодженню міжкультурного діалогу, боротьбі з ксенофобією.

Крім комунікації, гості мали й низку активностей: екскурсії муралами Франківська, на завод «Промприлад», у крафтову майстерню «Bukvica», галерею «Бастіон», компанію Softjourn, відвідали UrbanSpace 100 і дискусію про електротранспорт у салоні VOLT та ін. Також їздили у Косів: там були в майстерні гуцульської кераміки Іванни Козак-Ділети, а ще зійшли на гору Острий (584 м над рівнем моря), звідки відкривається гарний вид на Косів і де мандрівників застав сніг.

На черзі — візит до Франківська другої групи з Луганщини й Донеччини. А потім зустрічна поїздка франківців, котра, як наголошує Тетяна Шапковська, дозволить показати, що на сході України — не лише війна, а «відбувається багато позитивних змін»: започатковуються стартапи і новий бізнес, є пожвавлення як у містах, куди були переміщені університети з Донецька та Луганська, так і в деяких селах, зокрема тих, в які через військові дії повернулись молоді люди. Діалог між регіонами важливий і в контексті проекту ревіталізації «Промприладу» — адже у східних містах багато промзон, ідеї відкриття у Краматорську громадського закладу Urban Space — на зразок франківського Urban Space 100, який так сподобався учасникам Discover Donbas. У себе вдома вони очікують від групи з Івано-Франківська побільше воркшопів і кейсів реалізованих проектів, розвитку теми залучення громади й налагодження комунікації з бізнесом та органами влади, без чого ефективні зміни у містах не відбудуться.

Фото: Антон Куба


 

Your browser is out-of-date!

Update your browser to view this website correctly. Update my browser now

×